Навігація за гравітаційними аномаліями Землі
Новий масштаб дослідження глибокого космосу

Запуск обсерваторії відбувся з майданчика 39A Космічного центру імені Кеннеді, де за виведення апарата відповідала ракета SpaceX Falcon Heavy. Після відокремлення від другого ступеня та успішного розкриття сонячних панелей телескоп розпочав свою тримісячну подорож до точки Лагранжа L2. Ця область, розташована за півтора мільйона кілометрів від Землі, забезпечує необхідну гравітаційну стабільність і температурний режим для роботи надчутливих приладів. Саме тут уже працює телескоп Джеймса Вебба, проте «Роман» займе власну орбіту, доповнюючи можливості «Вебба» та створюючи свого роду синергію інструментарію.
Якщо порівнювати нову обсерваторію з легендарним «Габблом», то їх об'єднує діаметр головного дзеркала у 2,4 метра та співмірна роздільна здатність. Однак принципова відмінність полягає в полі зору. Інфрачервона камера Wide Field Instrument (WFI) з роздільною здатністю 300 мегапікселів здатна охопити ділянку неба, що у сто разів перевищує можливості «Габбла». Це перетворює «Романа» на свого роду «ширококутний об'єктив» космічної астрономії: один його знімок еквівалентний сотні кадрів попередника. У результаті за перші п'ять років роботи обсерваторія дослідить область неба, яка у 50 разів більша за ту, що «Габбл» вивчав протягом трьох десятиліть.

Такий масштаб є необхідним для розв'язання головного космологічного виклику сучасності — вивчення темної матерії та темної енергії, які становлять близько 95% усієї маси та енергії Всесвіту. Плани NASA передбачають спостереження за більш ніж двома мільярдами галактик для побудови детальної тривимірної карти розподілу речовини. Аналізуючи гравітаційне лінзування та поведінку наднових, вчені мають з'ясувати, чому розширення Всесвіту прискорюється і наскільки точно загальна теорія відносності описує процеси на міжгалактичних масштабах.
Паралельно з космологічними дослідженнями «Роман» займеться глобальним «переписом» планетарних систем Чумацького Шляху. Основним інструментом тут стане метод гравітаційного мікролінзування: фіксуючи короткочасні зміни яскравості зірок, телескоп зможе виявляти екзопланети на далеких орбітах і навіть «планети-сироти», що дрейфують у просторі без прив'язки до будь-якої зірки. Очікується, що таким чином буде знайдено близько 2500 нових світів, а використання транзитного методу може збільшити це число ще на десятки тисяч.
Особливий інтерес викликає експериментальний коронограф — пристрій, призначений для прямого фотографування екзопланет. Блокуючи сліпуче світло батьківської зірки, прилад дозволить побачити слабке відбите світіння газових гігантів, співмірних із Юпітером. Ця технологія стане критично важливим полігоном для майбутньої місії Habitable Worlds Observatory, метою якої є пошук планет, придатних для життя.
Інтригуючою деталлю є походження оптичної системи телескопа. В її основі лежить один із невикористаних комплексів, переданих NASA Національним управлінням військово-космічної розвідки США ще у 2012 році. Спочатку призначена для шпигунства та спостереження за Землею, ця високоточна оптика отримала нове життя в мирних наукових цілях, довівши ефективність вторинного використання складних державних технологій.
Обсерваторія, названа на честь Ненсі Грейс Роман — першої жінки-керівника астрономічної програми NASA, стане одним із найбільш «інформативних» інструментів в історії. Потік даних, що передаватимуться на Землю, становитиме близько 1,4 терабайта на добу, що потребуватиме нових підходів до обробки та аналізу астрофізичної інформації. Перші результати цієї грандіозної місії стануть доступними громадськості на початку 2027 року.

