Глобальні космічні перегони остаточно трансформувалися в боротьбу за радикальне зниження вартості виведення вантажів на орбіту. Поки індустрія орієнтується на стандарти SpaceX, Китай стрімко скорочує технологічний розрив, розробляючи власні багаторазові системи. Успішне приземлення першого ступеня ракети Zhuque-3 стало поворотним моментом для приватного аерокосмічного сектору КНР. Сьогодні йдеться вже не просто про демонстрацію технологічних можливостей, а про перехід до повноцінної промислової експлуатації повернених прискорювачів.
Події 19 серпня відкрили нову сторінку в історії китайської космонавтики. З комерційного майданчика Дунфэн, розташованого в районі космодрому Цзюцюань, стартувала ракета Zhuque-3. Місія пройшла за класичним сценарієм: другий ступінь успішно вивів корисне навантаження на задану орбіту, тоді як перший ступінь, виконавши своє основне завдання, розпочав складний процес повернення на Землю.
Технічним тріумфом стало бездоганне виконання керованого спуску. Після розділення ступенів прискорювач зорієнтувався у просторі та здійснив вертикальну посадку на спеціально підготовленому майданчику в провінції Ганьсу, приблизно за 390 кілометрів від точки старту. Для приватного сектору Китаю це досягнення стало знаковим: вперше було здійснено посадку прискорювача орбітального класу на сушу з використанням власних посадкових опор.
Zhuque-3 — це двоступенева система заввишки близько 66 метрів. За своїми габаритами та концепцією вона прямо відсилає до Falcon 9, проте має низку важливих технологічних відмінностей. Корпус ракети виготовлено переважно з нержавіючої сталі, а як робоче тіло використовується зв'язка рідкого метану та рідкого кисню.
Перехід на метанові двигуни став стратегічним кроком. На відміну від гасу, що використовується у Falcon 9, метан при згорянні практично не утворює сажі та нагару. Це критично важливо для багаторазовості: двигуни потребують значно меншого обсягу обслуговування між польотами, що дозволяє LandSpace ставити амбітну мету — довести ресурс першого ступеня до 20 запусків. Дев'ять двигунів першого ступеня забезпечують не лише потужний старт, а й прецизійне гальмування під час повернення у щільні шари атмосфери.
Шлях до успіху не був лінійним. Попередній запуск, що відбувся наприкінці 2025 року, завершився драматично: попри успішне виведення навантаження на орбіту, поворотний прискорювач було втрачено. На фінальному етапі маневру відбулося аномальне горіння, що призвело до вибуху ступеня безпосередньо біля посадкового майданчика. Однак саме цей досвід дозволив інженерам скоригувати алгоритми керування та системи безпеки.
Варто зауважити, що Китай експериментує з різними підходами до повернення ракет. Раніше державна академія CALT у межах проєкту «Чанчжэн-10B» успішно приземляла ступінь на морську платформу, але використовувала метод «перехоплення» за допомогою сталевих тросів і сіток. Підхід LandSpace із використанням висувних опор є більш автономним і технологічно складним, фактично повторюючи схему, яка зробила SpaceX лідером ринку.
Тепер перед компанією стоїть фінальний виклик — реальне повторне використання. LandSpace планує повторно запустити повернутий ступінь протягом найближчих шести місяців. Якщо цей експеримент завершиться успіхом, індустрія отримає підтвердження того, що багаторазовість перестала бути монополією однієї компанії та стає світовим інженерним стандартом, що відкриває шлях до масового та дешевого освоєння ближнього космічного простору.
Феномен надмасивної галактики IC 1101
