Глобальний технологічний ринок перебуває в епосі безпрецедентного зростання, підживлюваного експансією штучного інтелекту та хмарних обчислень. Проте за фасадом рекордних фінансових показників ховається небезпечний механізм взаємного капіталу, що перетворює індустрію на замкнену екосистему. Провідні світові корпорації все частіше демонструють прибутки не завдяки реалізації продуктів, а завдяки зростанню вартості взаємних часток. Ця фінансова взаємозалежність створює ілюзію стабільності, яка може вилитися в системну кризу при будь-якому охолодженні ринкового оптимізму.
Сучасний ландшафт Big Tech виявляє парадоксальну тенденцію: такі гіганти, як Alphabet та Amazon, що десятиліттями домінували в пошуку та ритейлі, перетворюються на свого роду інвестиційні фонди. Значна частина їхнього квартального прибутку тепер генерується не операційною діяльністю, а переоцінкою активів у компаніях зі сфери ШІ. У випадку з Alphabet понад 70% чистого прибутку забезпечують інвестиції, зокрема частка в SpaceX, а у Amazon цей показник сягає 65%, де ключовим драйвером виступає лабораторія Anthropic.
В основі цієї системи лежить механізм «паперового прибутку». Згідно з правилами бухгалтерського обліку, нереалізоване зростання вартості активів на кінець кварталу додається до загального прибутку компанії. Таким чином, якщо вартість SpaceX або Anthropic зростає в очах аналітиків, Alphabet та Amazon фіксують прибуток, навіть якщо фактично не продали жодної акції. Цей процес працює і в протилежний бік: будь-яке падіння ринкової вартості стартапів миттєво скорочує звітний прибуток корпорацій, створюючи ситуацію крайньої волатильності.
Особливу тривогу викликає виникнення циклів замкненого фінансування. Технологічні лідери, виробники чипів та ШІ-лабораторії інвестують один в одного або надають взаємні позики. Ці кошти часто повертаються назад тим самим партнерам у вигляді оплати за хмарні потужності або закупівлю спеціалізованого обладнання. Сем Альтман із OpenAI називає такі схеми «креативним способом» вивільнення капіталу для прискорення інновацій, проте з точки зору фінансового аналізу це виглядає як створення штучної бульбашки, де вартість активів роздувається за рахунок внутрішніх транзакцій.
Масштаби цього явища стають очевидними при аналізі «Великої сімки» (Alphabet, Amazon, Microsoft, Meta, Apple, Tesla та Nvidia). В одному з останніх кварталів їхній сукупний чистий прибуток склав 315,6 млрд доларів, але майже 42% цієї суми — 134,6 млрд доларів — припало на інвестиційний дохід. Без цього фактора зростання прибутку групи було б фактично нульовим. Примітно, що лише кварталом раніше частка інвестиційного прибутку становила лише 5%, що свідчить про стрімкий перехід індустрії до моделі взаємної фінансової підтримки.
Nvidia, як головний бенефіціар «залізного» буму, також інтегрована в цю мережу. Компанія інвестує не лише в OpenAI та Anthropic, а й в інфраструктурних гравців на кшталт CoreWeave та Applied Digital, які здають в оренду дата-центри з акселераторами. Таким чином, Nvidia фактично фінансує своїх клієнтів, які потім витрачають ці гроші на купівлю її ж чипів.
Ризики такої архітектури стають явними при перших ознаках корекції. Наприклад, після виходу SpaceX на біржу її акції, попри початковий злет, показали зниження на 17% відносно пікових значень, що безпосередньо впливає на фінансові звіти Alphabet. Якщо скептицизм щодо реальної ефективності ШІ почне переважати над хайпом, виникне ефект доміно: падіння вартості одного стартапу спричинить зниження прибутку корпорації-інвестора, що вдарить по її котируваннях і, зрештою, по всій ринковій капіталізації сектору.
Курс Anthropic на апаратну незалежність
