Глобальна космічна гонка остаточно перейшла у фазу боротьби за максимальну рентабельність та багаторазовість. Китай, прагнучи мінімізувати вартість виведення корисного навантаження та закласти фундамент для місячних місій, робить рішучий крок у напрямку створення складних систем повернення. Успішний запуск та подальше перехоплення першого ступеня ракети LongMarch-10B знаменують перехід від початкових експериментів до розгортання повноцінної інфраструктури багаторазового використання. Цей тріумф підтверджує амбіції Пекіна стати рівноправним технологічним конкурентом лідерам приватної космонавтики.
10 липня з комерційного космодрому Веньчан на острові Хайнань відбувся запуск ракети-носія LongMarch-10B. Ця подія стала важливою віхою для китайської космічної програми: модифікація була випробувана у повному складі, успішно вивівши прототип корисного навантаження на низьку навколоземну орбіту. Проте головною метою місії був не сам вивід вантажу, а демонстрація технології керованого повернення першого ступеня.
Щоб усвідомити масштаб проєкту, варто розглянути сімейство LongMarch-10 (LM-10). Це надважкі ракети-носії, які стануть фундаментом для майбутніх пілотованих висадок на Місяць. У своїй максимальній конфігурації LM-10 складається з трьох універсальних ракетних модулів (УРМ), що робить її архітектурно схожою на таких гігантів, як Falcon Heavy або Delta IV Heavy. Паралельно з основним проєктом розробляються полегшені версії — LM-10A та LM-10B, що складаються лише з одного модуля.
Ключова відмінність між ними полягає в енергетичній установці другого ступеня. Якщо в LM-10A використовується традиційний гас, то LM-10B оснащена більш сучасним метановим двигуном YF-219. Перехід на метан — це стратегічний крок, оскільки це пальне забезпечує вищу ефективність і значно спрощує процес очищення двигуна для повторних запусків. У результаті LM-10B здатна доставити 16 тонн вантажу на низьку навколоземну орбіту та 11 тонн на геоперехідну орбіту.
Перший ступінь обох модифікацій ідентичний: потужна керосинова установка з тягою 680 тонн, що працює на семи двигунах YF-100K. Раніше, у лютому, цей ступінь уже проходив попередні випробування у складі LM-10A з капсулою «Меньчжоу», де відпрацьовувався контрольований спуск на воду. Однак липневий запуск був якісно іншим — це була повноцінна перевірка всієї системи в реальних умовах експлуатації.
Після штатного розділення ступенів перша частина ракети розпочала маневр повернення до місця посадки. У процесі спуску на кадрах із бортових камер було зафіксовано аномальне задимлення. Попри візуальні ознаки некоректного горіння або витоку, це не вплинуло на загальну керованість апарата та точність траєкторії.
Фінальний етап місії став найбільш видовищним і технічно складним. Ступінь, використовуючи один дросельований двигун і решітчасті керма для стабілізації в щільних шарах атмосфери, завис над спеціалізованою морською платформою.
Замість традиційних посадкових опор, які використовує більшість багаторазових систем, китайські інженери застосували оригінальний метод захоплення. Ступінь був спрямований в імпровізований «стакан», встановлений на баржі, де його підхопила складна канатна система зі спеціальними гаками.
Такий підхід концептуально нагадує систему захоплення Super Heavy від SpaceX, проте замість жорстких механічних «паличок» тут задіяні троси. Щойно ступінь зайняв розрахункове положення, механізм зведення тросів спрацював миттєво, зафіксувавши ракету та запобігши її падінню в океан.
Цей успіх відкриває перед Китаєм шлях до створення повноцінного циклу повторного використання ступенів. Тепер баржа із захопленим модулем буде доставлена в порт для детального аналізу пошкоджень і з'ясування причин задимлення під час спуску.
Варто зауважити, що багаторазовість стає загальним трендом для всього китайського космічного сектору, включно з приватним бізнесом. Найближчим часом очікується запуск ще однієї перспективної системи — Zheque-3 від компанії LandSpace. Попередні спроби цієї компанії були близькі до успіху, і майбутній старт стане ще одним підтвердженням того, що епоха одноразових ракет остаточно відходить у минуле.
Супутникове освітлення нічної сторони Землі
