Пошук фундаментальних законів світобудови потребує інструментарію безпрецедентної точності та потужності. Великий адронний колайдер, що став вершиною сучасної інженерної думки, вступає у свою найамбітнішу фазу трансформації. Чотирирічна технічна пауза ознаменує перехід до епохи високої світимості, покликаної розсунути межі пізнання у фізиці елементарних частинок. Це не просто планове обслуговування, а фундаментальна модернізація найпотужнішого прискорювача в історії людства.
29 червня 2026 року в ЦЕРНе буде поставлено крапку в поточному циклі експериментів. Установка перейде в режим Long Shutdown 3 — тривалої технічної паузи, що триватиме до 2030 року. Цей період стане часом наймасштабнішої трансформації прискорювального комплексу з моменту його запуску. Масштаб майбутніх змін настільки значний, що установка фактично змінить ім'я, перетворившись на БАК високої світності (High-Luminosity LHC).
За останні 15 років роботи БАК підтвердив статус провідного інструменту у галузі фізики високих енергій. Від перших запусків у 2008 році та перших зіткнень протонів у 2009-му, установка пройшла шлях від сміливого експерименту до тріумфального відкриття бозона хіггса у 2012 році. Виявлення цієї частинки стало ключем до розуміння того, як матерія у Всесвіті набуває маси, фактично завершивши один із головних розділів Стандартної моделі фізики.
Статистика досягнень вражає: колаборації ATLAS і CMS зафіксували близько 54 квадрильйонів протонних зіткнень і близько 300 мільярдів зіткнень важких іонів. Ці дані лягли в основу понад 4500 рецензованих наукових праць і дозволили відкрити понад 85 нових адронів. Однак для того, щоб зазирнути за межі відомого та виявити рідкісніші фізичні явища, поточної інтенсивності пучків стало недостатньо.
Суть майбутньої модернізації полягає в радикальному збільшенні «світності» — параметра, що визначає кількість зіткнень частинок за одиницю часу. Для досягнення цієї мети інженерам належить провести колосальну операцію з демонтажу та заміни приблизно 1,2 кілометра магнітів і супутніх компонентів у 27-кілометровому кільці.
Оновлення зачепить критичні вузли системи: буде модернізовано кріогенну інфраструктуру, встановлено нові системи фокусування пучків та впроваджено передові датчики. Паралельно з цим будуватимуться нові тунелі, що дозволить інтегрувати в комплекс додаткові експерименти.
До 2030 року, коли БАК високої світності повернеться до роботи, інтенсивність подій при зіткненнях зросте приблизно в 10 разів порівняно з початковим проєктом. Це призведе до експоненціального зростання обсягу даних, що генеруються. Якщо за попередні півтора десятиліття коллайдер зібрав один екзабайт інформації (мільйон терабайт), то до середини 30-х років цей масив збільшиться на порядок.
Такий інформаційний вибух ставить перед ученими серйозні виклики у сфері зберігання та обробки Big Data, але натомість обіцяє безпрецедентну точність у вивченні властивостей бозона хіггса. Саме детальний аналіз цього поля дозволить фізикам з'ясувати, чи існують у природі інші, ще не відкриті частинки, і що насправді визначає фундаментальний устрій нашого Всесвіту.
Rocket Lab кидає виклик домінуванню Starlink
