Глобальна гонка озброєнь у сфері штучного інтелекту давно вийшла за межі стандартних фінансових звітів. Поки ринок аналізує офіційно задекларовані капітальні витрати, реальний масштаб інвестицій залишається прихованим у глибинах позабалансових зобов'язань. Йдеться про трильйони доларів, які техногіганти зобов'язалися виплатити протягом наступних десятиліть. Така стратегія перетворює розвиток ШІ на високоризикову фінансову гру з колосальними ставками.
Сучасний технологічний бум зазвичай вимірюють крізь призму капітальних витрат (CapEx), проте офіційна звітність компаній перестала відображати реальну вартість прогресу. У той час як провідні гравці американського техсектору зафіксували зростання класичних витрат до 600 мільярдів доларів за минулий фіскальний рік, істинний обсяг ресурсів, задіяних у розвитку ШІ, виявився втричі більшим. Значна частина цих коштів перемістилася в зону «прихованих» зобов'язань, які не відображаються в основних балансових відомостях, але створюють колосальний фінансовий тиск на компанії.
Механізм цього процесу базується на використанні складних інструментів фінансування та лізингу. Замість прямої купівлі обладнання та будівництва об'єктів, гіганти індустрії все частіше вдаються до довгострокових контрактів на оренду обчислювальних потужностей та кредитних зобов'язань. Це дозволяє компаніям масштабувати інфраструктуру, не перевантажуючи поточні звіти про борги. Часто структура власності має заплутаний характер: дата-центри можуть належати стороннім організаціям, які залучають кошти через випуск облігацій. За такої схеми компанія-експлуатант, наприклад Meta, не фіксує фінансові гарантії на своєму балансі до того моменту, поки об'єкт не буде введений в експлуатацію і не розпочнуться регулярні орендні платежі. До середини поточного року обсяг таких зобов'язань Meta досяг вражаючих 347 мільярдів доларів.
Особливої уваги заслуговує стратегія Alphabet. У компанії, що володіє Google, обсяг прихованих зобов'язань за рік зріс більш ніж у вісім разів, тоді як офіційні капітальні витрати збільшилися лише удвічі. Загальна сума забалансових зобов'язань Alphabet сягнула 811 мільярдів доларів, охоплюючи не лише серверні потужності, а й енергетичну інфраструктуру, необхідну для їхнього функціонування. Примітно, що горизонт виплат за цими контрактами розтягнутий до 2054 року, що створює ілюзію довгострокової стабільності, хоча динаміка зростання лякає: лише три місяці тому ця сума була майже у два з половиною рази меншою.
У масштабах усієї індустрії вісім найбільших технологічних корпорацій США накопичили забалансових зобов'язань на 1,2 трильйона доларів. Якщо додати до цього довгострокові кредити та контракти, загальна сума «невидимих» витрат перетинає поріг у 3 трильйони доларів. Окрім фізичної інфраструктури, ці кошти спрямовуються і на стратегічні інвестиції в капітал інших гравців. Так, Nvidia планує спрямувати до 27 мільярдів доларів на купівлю акцій у період до початку 2027 року.
Однак така агресивна експансія таїть у собі серйозні системні ризики. Alphabet та Amazon уже зіткнулися із ситуацією, коли капітальні витрати почали перевищувати операційний прибуток, що призвело до від’ємного вільного грошового потоку. У разі, якщо монетизація ШІ-сервісів не виправдає завищених очікувань, компанії опиняться перед проблемою «завислих активів» — дороговартісних дата-центрів, які не приносять прибутку, але потребують обслуговування боргів. У найгіршому сценарії індустрія може потрапити в пастку боргової спіралі, де нові позики залучатимуться виключно для погашення старих зобов'язань, що вже викликає зростаюче занепокоєння серед інституційних інвесторів.
Курс Anthropic на апаратну незалежність
