Перегони за досягнення повної багаторазовості космічних систем виходять на вирішальну стадію, де ціна помилки стає критично високою. SpaceX прагне трансформувати доступ до космічного простору з рідкісної технологічної події в рутинну логістичну операцію, за аналогією з цивільними авіаперельотами. Головним викликом залишається повернення верхнього ступеня Starship — наймасивнішого космічного корабля в історії. Наступний випробувальний політ має довести, що апарат здатен повернутися точно в точку старту та бути перехоплено механічними захватами стартового вежа-комплексу.
У межах чотирнадцятого випробувального польоту SpaceX планує реалізувати один із найамбітніших сценаріїв у сучасній космонавтиці: спробу перехоплення корабля Starship, що повертається, за допомогою стартової вежі. Якщо раніше компанія зосереджувалася на поверненні прискорювача Super Heavy, то тепер об'єктом захоплення стає верхній ступінь. Це рішення продиктоване прагненням до абсолютної багаторазовості, за якої обидві частини ракетного комплексу повертаються на майданчик для мінімального технічного обслуговування та максимально швидкого повторного запуску.
Технічна реалізація цього процесу виглядає майже футуристично. Корабель заввишки близько 52 метрів після проходження щільних шарів атмосфери має здійснити точний маневр повернення до космодрому Starbase у Техасі. У фінальній фазі апарат зависає в повітрі, дозволяючи механічним маніпуляторам вежі, що отримали назву «палички для їжі», зафіксувати його за спеціальні силові елементи корпусу.
Перехід до настільки ризикованого сценарію став можливим завдяки результатам тринадцятого випробування. Однією з головних проблем Starship протягом довгого часу залишався теплозахист: керамічні плитки мають витримувати екстремальний нагрів під час гіперзвукового спуску, не руйнуючись і не потребуючи трудомісткої заміни після кожного польоту. Аналіз даних останнього запуску показав, що система теплозахисного екрана нарешті досягла необхідного рівня надійності. Більше того, корабель здійснив настільки м'яке приводнення в Індійському океані, що фактично залишився неушкодженим, хоча й створив певні складнощі для навігації в регіоні через свій дрейф.
Окрім повернення самого апарата, чотирнадцятий політ ознаменує важливий етап в експлуатації корисного навантаження. SpaceX має намір вивести партію супутників Starlink V3 на повноцінну робочу орбіту. У попередніх тестах такі апарати відправлялися за суборбітальними траєкторіями та згорали в атмосфері за короткий час, проте тепер мета полягає у створенні повноцінного функціонуючого сегмента мережі.
У довгостроковій перспективі успіх цієї операції дозволить SpaceX радикально збільшити частоту запусків. Ідеальний цикл передбачає, що корабель і прискорювач проходять лише поверхневий огляд перед наступним стартом, виключаючи тривалі цикли відновлення інфраструктури. У разі успіху поточних випробувань темпи польотів можуть зрости експоненціально: ціллю стає досягнення частоти одного запуску на добу. Реалізація такого графіка потребуватиме не лише бездоганної роботи техніки, а й безпрецедентної взаємодії з регуляторними органами, які мають узгодити настільки інтенсивний режим експлуатації надважких ракет.
Терміни осіннього оновлення лінійки iPhone
