Сучасний ринок космічного транспортування стрімко трансформується, зміщуючи акцент у бік багаторазових систем середнього класу. Компанія Rocket Lab, що вже утвердила свій успіх із малим ракетоносієм Electron, наразі переходить до реалізації свого найамбітнішого проєкту — ракети Neutron. Ключовим елементом цієї системи є двигун Archimedes, який має забезпечити необхідну потужність та надійність для виведення важких корисних навантажень на орбіту. Останні повномасштабні випробування в Міссісіпі підтверджують технічну готовність проєкту до наступного етапу розвитку.
Поки легкі ракети-носії Electron продовжують свою системну експансію, Rocket Lab перемикає увагу на створення більш потужного та технологічного апарата — Neutron. Цей проєкт має вивести компанію у «вищу лігу» комерційного космосу, забезпечивши можливість запуску значно масивніших корисних навантажень. Визначальним етапом на шляху до першого старту стало успішне повномасштабне вогневе випробування двигуна другої ступені Archimedes.
Тести проходили на спеціалізованому комплексі Космічного центру імені Стенніса, штат Міссісіпі. Інженери імітували реальні польотні навантаження, запустивши установку більш ніж на п'ять з половиною хвилин. Це дозволило перевірити стабільність роботи системи та її здатність витримувати жорсткі вимоги, що висуваються до сучасних орбітальних носіїв.
Концепція Neutron базується на принципах багаторазовості, які стали індустріальним стандартом завдяки успіхам SpaceX. Перша ступінь ракети оснащена вісьмома двигунами Archimedes, сукупна тяга яких сягає майже 680 тонн-сил. За своїми характеристиками кожен окремий двигун цілком співмірний з Merlin 1D, що використовується на Falcon 9. Така конфігурація дозволяє першій ступені повертатися на стартовий майданчик або приземлятися на плавучу платформу в океані, що радикально знижує вартість кожного запуску.
Однак справжня інженерна сміливість проявляється у другій ступені та системі захисту корисного навантаження. У традиційних ракетах обтічники скидаються одразу після виходу у вакуум, щоб полегшити конструкцію. У Neutron реалізовано принципово інший підхід: обтічник розкривається наче черепашка молюска. Ця система, що отримала внутрішню назву «голодний бегемот», дозволяє другій ступені залишатися всередині захисного контуру до самого останнього моменту перед виходом на цільову орбіту.
Для роботи в умовах глибокого космосу була розроблена спеціалізована модифікація двигуна — AVac. Оптимізація для вакууму потребувала значного збільшення сопла, яке стало приблизно на 2,5 метра довшим за версію для першої ступені. Це дозволило збільшити тягу в 1,2 раза завдяки ефективнішому розширенню робочих газів. Під час наземних випробувань інженери використовували тимчасові «короткі спідниці» — спеціальні адаптери, які компенсували надлишкову висоту сопла і дозволяли безпечно тестувати двигун на стенді, не втрачаючи при цьому можливості оцінити його майбутню ефективність у космосі.
Шлях до реалізації Neutron виявився непростим і супроводжувався типовими для аерокосмічної галузі коректуваннями графіків. Початкові плани щодо запуску на кінець 2025 року змінилися переносом на першу половину 2026-го. Додаткові затримки виникли після інциденту в січні, коли під час випробувань під тиском стався розрив паливного бака основної ступені. Проте успішні тести двигунів Archimedes демонструють, що силова установка готова до роботи, і основні складнощі наразі лежать у площині матеріалознавства та структурної міцності корпусу.
Супутниковий моніторинг кліматичного циклу Ель-Ніньо
