Глобальний ландшафт напівпровідникової індустрії зазнає тектонічних зрушень, що призводить до зміщення центрів впливу з традиційних хабів у нові промислові зони. Індія прагне стати ключовою ланкою цього ланцюга, еволюціонуючи від простого складання пристроїв до створення складних високотехнологічних компонентів. Масштабні державні інвестиції мають на меті подолати критичну залежність країни від імпорту мікросхем. Цей стратегічний маневр знаменує трансформацію Індії з одного з найбільших споживчих ринків світу на глобальний виробничий центр.
Досягнення індійського уряду в локалізації виробництва електроніки вже стали вагомим чинником на світовому ринку. Станом на весну поточного року чверть усіх iPhone, що реалізуються по всьому світу, була зібрана саме в Індії. Такого результату вдалося досягти завдяки агресивній політиці залучення технологічних гігантів та створенню сприятливого середовища для їхніх підрядників.
Проте збірка готових пристроїв — лише перший етап масштабного плану. Наступним кроком стає глибока локалізація виробництва компонентів, насамперед напівпровідників. У межах нової державної програми Semicon 2.0 влада Індії виділила майже 20 мільярдів доларів на розвиток національної електронної та чипової промисловості. Ця ініціатива має визначити вектор розвитку галузі на найближчі роки, перетворюючи країну з майданчика для монтажу на повноцінний центр розробки.
Розподіл коштів має стратегічний характер: приблизно третина бюджету спрямована на підтримку виробництва смартфонів усередині країни, тоді як решта інвестицій піде на створення інфраструктури для проєктування та виготовлення мікросхем. Кінцева мета амбітна — досягнення повного технологічного суверенітету. Індія прагне виростити власних розробників чипів, що дозволить їй мінімізувати ризики, пов'язані із зовнішніми поставками. Згідно з графіком програми Semicon 2.0, перше повноцінне підприємство з виробництва напівпровідників має бути запущене до 2028 року.
Для стимулювання ринку влада впроваджує систему гнучких субсидій на смартфони місцевого збирання. Держава покриває від 2,5% до 5% їхньої вартості, причому за збільшення частки локальних компонентів розмір виплати може зрости ще на 1,5%. Такий підхід змушує виробників не просто переносити цехи, а розвивати внутрішній ланцюг постачання.
У цьому процесі вже беруть участь найбільші гравці індустрії. Підрядники Apple, такі як Tata Electronics та Foxconn, фактично перенесли до Індії випуск майже всієї актуальної лінійки iPhone. Паралельно з ними Samsung Electronics активно нарощує свої виробничі потужності на території країни.
Програма Semicon 2.0 не є ізольованим проєктом; вона базується на фундаменті попередньої ініціативи 2021 року, яка передбачала 10 мільярдів доларів субсидій. Цей послідовний підхід почав приносити плоди: так, американська Micron Technology вже оголосила про створення підприємства з пакування та тестування мікросхем пам'яті із загальним бюджетом проєкту у 2,75 мільярда доларів.
З погляду глобальної економіки, дії Індії ідеально вписуються в стратегію «Китай плюс один» (China Plus One), коли корпорації прагнуть диверсифікувати свої виробничі ризики, знижуючи залежність від КНР. Перехід від пакування та тестування до повноцінного літографічного виробництва — це найскладніший технологічний стрибок, що потребує колосальних капіталовкладень і точності виконання, але саме він дозволить Індії стати новим полюсом сили у світовій цифровій економіці.
Цифрова експансія та приватність пристроїв LG
