Місяць поступово перетворюється на випробувальний полігон для дослідження наслідків людської присутності в глибокому космосі. Відпрацьований ступінь ракети SpaceX Falcon 9 має зіткнутися з місячною поверхнею, що фактично створює унікальний і неконтрольований науковий експеримент. Ця подія дозволить дослідникам детально проаналізувати динаміку викидів матеріалу та реальні ризики, пов'язані з космічним сміттям. Отримані дані стануть критично важливим фундаментом для забезпечення безпеки майбутніх місячних баз та їхньої інфраструктури.
Подія, що на перший погляд здається випадковим падінням техногенного сміття, обіцяє стати важливою віхою в планетарній науці. За розрахунками фахівців із Техаського університету в Остіні, верхній ступінь ракети Falcon 9 має досягти поверхні Місяця 5 серпня. Цей об'єкт залишився після запуску 15 січня 2025 року, коли на супутник були відправлені посадочні модулі Firefly Blue Ghost-1 та японський апарат Hakuto-R Mission 2 Resilience.
Точкою зіткнення стануть області поблизу кратерів Ейнштейна та Белла на західному краї Місяця. Очікується, що удар викличе потужний викид речовини, який підніме пиловий шлейф на висоту від 75 до 100 кілометрів. У перші хвилини після імпакту яскравість цієї хмари буде на кілька порядків перевищувати фон темного неба, що робить подію потенційно спостережуваною з Землі за допомогою високочутливих телескопів.
Для науки цей інцидент має значно більшу цінність, ніж просто спостереження за спалахом. Зіткнення дозволить відкалібрувати існуючі моделі викидів та протестувати системи локалізації ударів, що є критично важливим для майбутніх сейсмічних експериментів на Місяці. Крім того, дослідників цікавить динаміка поширення частинок: за попередніми даними, балістична дальність розльоту уламків може сягати 1000 кілометрів. Це означає, що навіть випадковий удар в одній частині супутника може створити загрозу для інфраструктури або астронавтів у значно віддалених регіонах.
Особливий інтерес викликає фізика самого об'єкта. На відміну від астероїдів або комет, які є щільними кам'яними чи льодяними тілами, ступінь Falcon 9 являє собою порожнистий металевий циліндр. Подібна геометрія може призвести до радикально інших патернів викиду речовини при ударі, що дозволить науковцям доповнити моделі зіткнень штучних об'єктів із планетарними тілами.
Для максимально детального аналізу задіяно американський апарат Lunar Reconnaissance Orbiter (LRO). Він здійснить прольоти над передбачуваним місцем крушення за тиждень до та через тиждень після події, що дозволить зафіксувати стан поверхні «до» і «після», а також оцінити масштаб кратера, що утвориться, та площу осідання пилу. Таким чином, випадковий об'єкт перетворюється на інструмент для вивчення місячної геології та забезпечення безпеки майбутньої експансії людства.
Парадокс успішного приводнення Starship
