Сьогодні глобальні перегони у сфері штучного інтелекту визначаються не лише досконалістю алгоритмів, а й реальним фізичним доступом до обчислювальних потужностей. Спроби США обмежити експорт передових графічних процесорів до КНР призвели до парадоксального результату: жорсткі регуляторні бар'єри стали каталізатором створення надскладних систем обходу обмежень. Свіжі дані вказують на формування розгалуженої тіньової інфраструктури, що забезпечує технологічний сектор Китаю забороненим обладнанням. Ця «прихована економіка» цілком можливо підтримує значну частку національних обчислювальних ресурсів країни.
Спроби американських регуляторів заблокувати технологічний прорив Китаю в галузі штучного інтелекту зіткнулися з неочікувано ефективним опором. У той час як офіційні канали постачання обмежені моделями на кшталт Nvidia H20 — навмисно сповільненими версіями, що ледве задовольняють базові потреби індустрії, — реальний попит на високопродуктивні обчислення продовжує зростати. Згідно з останніми дослідженнями, прірва між офіційними заборонами та фактичною наявністю обладнання скорочується завдяки «сірим» рынкам. Більше того, експерти з Epoch AI припускають, що до третини всієї обчислювальної інфраструктури Китаю може базуватися на контрабандних акселераторах.
Механізми проникнення заборонених чипів до КНР являють собою багаторівневу систему, де кожна схема вирішує свої завдання щодо обсягу та секретності. Перший, найменший за масштабом рівень, задіює академічні та дослідницькі інститути. Використовуючи статус освітніх організацій, вони закуповують обладнання, маскуючи закупівлі всередині складних структур замовлень. Хоча такі операції не дозволяють імпортувати величезні партії, вони забезпечують постійний приплив критично важливих компонентів. Так, за короткий період з липня минулого по січень поточного року було відстежено переміщення 56 чипів на суму 1,7 млн доларів, а загальні суми за кілька років санкцій сягають 6,48 млн доларів.
Значно масштабнішим є другий метод — використання транзитних хабів у Південно-Східній Азії. В’єтнам, Індія та Малайзія стали ключовими точками перевалки. Особливу роль відіграє В’єтнам, де зосереджені підприємства з тестування та пакування напівпровідників; саме цей технологічний етап слугує ідеальним прикриттям для подальшого транзиту обладнання до Китаю. За даними C4ADS, через такі маршрути в період з 2022 по 2025 рік було поставлено акселераторів серій A100 та H100 на суму щонайменше 13,4 млн доларів, хоча реальні цифри, ймовірно, значно вищі.
Критичним вузлом у цьому логістичному ланцюгу виступає Гонконг. Тут фіксуються випадки аномальної активності: одна компанія за добу змогла задекларувати ввезення обладнання на 8,7 млн доларів. Попри грубі помилки в документації з точки зору американських стандартів, китайські митні органи демонструють лояльність до таких операцій, що фактично легалізує «сірий» імпорт на внутрішньому ринку.
Проте найвражаючим елементом тіньової індустрії є діяльність спеціалізованих посередників. Компанія Megaspeed International стала справжнім гігантом з обходу санкцій, забезпечивши поставки американських акселераторів до КНР на загальну суму 4,6 млрд доларів у період з 2023 по 2025 роки. Структура власності цієї організації являє собою заплутаний лабіринт: від китайської 7Road Holdings, що формально займається геймінгом, до сінгапурської Swiftdata. Кінцевим бенефіціаром вважається підприємиця Хуанг Ле. За наявними даними, саме через такі структури в Китай проникають новітні чипи покоління Blackwell, доступ до яких офіційно закритий.
Ситуація ускладнюється тим, що навіть усередині Китаю ставлення до закордонного «заліза» неоднозначне. Влада стимулює розвиток власного виробництва, проте для стратегічно важливих компаній, таких як ByteDance, Alibaba та Tencent, періодично роблять винятки, дозволяючи закуповувати великі партії обладнання за кордоном за умови доведення їхньої необхідності.
За нинішніх умов традиційні методи експортного контролю виявляються недостатньо ефективними. Дослідники пропонують перейти до системи локального аудиту ланцюгів постачання, яка передбачала б присутність інспекторів безпосередньо в країнах-транзитерах та оперативний міжнародний обмін даними. Для приватних компаній, що намагаються дотримуватися комплаєнсу, завдання стає майже невиконним через динамічність правил та складність структур посередників. Очевидно, що разові перевірки контрагентів більше не працюють — потрібен безперервний моніторинг усього життєвого циклу продукту від заводу до кінцевого сервера.
Прогноз багатократного зростання поставок Nvidia
