Вартість виходу в навколоземний простір протягом десятиліть залишається ключовою перешкодою на шляху до повноцінної експансії людства в космос. Традиційні хімічні двигуни потребують колосальних обсягів палива лише для того, щоб подолати земне тяжіння та опір щільних шарів атмосфери. Китайські інженери пропонують радикальне рішення, що поєднує технологію електромагнітного прискорення з унікальними географічними особливостями Тибетського нагір'я. Такий підхід має на меті замінити найдорожчу фазу старту високотехнологічною «пращею», що дозволить знизити вартість запусків на цілий порядок.
Ідея «електричного старту» ракети — надання початкового імпульсу за допомогою електромагнітної катапульти — переводить дискурс про космічні перевезення з площини хімічного горіння у площину прикладної фізики надпровідників. Основна проблема будь-якого запуску полягає у так званій «тиранії ракетного рівняння»: щоб підняти корисне навантаження, необхідно спалити колосальну кількість палива, яке саме по собі має масу, що потребує ще більшего обсягу палива для підйому. Електромагнітний розгін дозволяє перенести частину цієї енергозатратної роботи з бортових систем ракети на наземну інфраструктуру.
Для реалізації цього задуму китайські фахівці обрали одну з найбільш екстремальних точок планети — Тибетське нагір'я. Вибір «даху світу» продиктований не лише стратегічними міркуваннями, а й чистою фізикою. На величезній висоті повітря значно розріджене, що критично знижує аеродинамічний опір у перші секунди польоту, коли ракета набирає максимальне прискорення. Саме тут, у місті Цзиянь, було створено спеціалізований науково-дослідний інститут, який сьогодні стає епіцентром розробок у галузі комерційних космічних запусків.
Технологічний фундамент проєкту закладався ще у 2019 році з реєстрацією ключових патентів. В основі системи лежить принцип, схожий на той, що використовується в поїздах на магнітній подушці (маглевах) або сучасних електромагнітних катапультах на авіаносцях. Йдеться про створення потужного лінійного двигуна, який буквально «виштовхує» об'єкт уздовж напрямної з величезною швидкістю.
Важливим етапом стали випробування, проведені Третьою академією CASIC. На тестовій ділянці довжиною 380 метрів було зафіксовано швидкість 234 км/год із використанням високотемпературної надпровідної електродинамічної підвіски. Це підтвердило життєздатність концепції: надпровідники дозволяють передавати колосальні обсяги енергії з мінімальними втратами, створюючи магнітні поля неймовірної потужності.
Останні тести в Цзияні зосередилися на прикладних аспектах керування. Інженерам вдалося перевірити роботу надпровідного магніту в широкому спектрі режимів і, що важливіше, відпрацювати систему точного гальмування. Особлива увага була приділена автономності магнітів: можливість їхнього функціонування незалежно від системи охолодження відкриває шлях до створення багаторазової та зносостійкої інфраструктури, яка не потребуватиме тривалого відновлення після кожного пуску.
Однак шлях від лабораторного прототипу до повноцінного космодрому в горах Тибету супроводжується безпрецедентними інженерними викликами. Для досягнення першої космічної швидкості або навіть значного початкового імпульсу знадобляться багатокілометрові траси з ідеальною геометричною точністю. Ймовірно, такі траси доведеться розмістити у вакуумних тунелях, щоб повністю виключити тертя об повітря.
Крім цього, виникає питання енергозабезпечення. Система потребуватиме створення гігантських накопичувачів енергії, здатних видати теравати потужності за лічені секунди. Не менш складним завданням залишається модернізація самих ракет: стандартні конструкції не розраховані на екстремальні перевантаження, що виникають при різкому електромагнітному прискоренні.
Попри ці складнощі, потенційний виграш робить проєкт виправданим. Перехід на електромагнітний старт може перетворити запуск супутників і вантажних модулів із рідкісних і дорогих операцій на рутинний процес, порівнянний із роботою залізничного термінала. У довгостроковій перспективі це не просто економія ресурсів, а фундаментальний зсув в економіці освоєння космосу.
Rocket Lab кидає виклик домінуванню Starlink
