Стрімкий злет генеративного штучного інтелекту спровокував потребу в безпрецедентних інвестиціях у фізичну інфраструктуру, обсяги яких сягають трильйонів доларів. Проте за блискучим фасадом нейромереж криється гостра екологічна проблема, яку техгіганти воліють ігнорувати у своїх офіційних звітах. Головний удар припадає на світові запаси прісної води, споживання якої зростає пропорційно до збільшення обчислювальних потужностей. Сьогодні індустрія переживає системну кризу прозорості, за якої реальні витрати ресурсів виявляються в рази вищими за офіційно задекларовані показники.
Глобальна гонка озброєнь у сфері ШІ спровокувала Microsoft, Google та Amazon інвестувати близько одного трильйона доларів у розширення своїх дата-центрів. Проте за цими цифрами криється сувора фізична реальність: гігантські масиви серверів виділяють колосальну кількість тепла, що потребує безперервного охолодження. Традиційно компанії звітують про пряме водоспоживання — тобто про воду, що випаровується в градирнях для підтримки оптимальної температури обладнання. Однак така статистика дає лише часткове, а часто й маніпулятивне уявлення про реальний вплив на екологію.
Ключовою проблемою стає так зване непряме водоспоживання. Йдеться про воду, яку витрачають електростанції для вироблення енергії, що живить ЦОД. Залежно від типу генерації цей обсяг може бути катастрофічним: вугільні та атомні станції потребують величезної кількості води для охолодження турбін, тоді як сонячні та вітрові установки практично не потребують її. Більшість технологічних гігантів, за винятком Meta, свідомо виключають ці дані зі своїх публічних звітів зі сталого розвитку.
Масштаби цього «невидимого» розходу підтверджують дані Національної лабораторії імені Лоуренса (LBNL). Згідно з їхнім аналізом, непряме споживання води в індустрії дата-центрів історично перевищує пряме приблизно в 12 разів. Це означає, що за кожним літром води, використаним для охолодження сервера, стоять десятки літрів, витрачених на електростанціях.
Розглядаючи конкретні приклади, можна помітити глибокий розрив між корпоративною риторикою та реальністю. Google у своєму звіті за 2025 рік зафіксував витрати 41,3 млн м³ води, що на 34% більше за показники попереднього року. Майже весь цей обсяг був списаний на пряме охолодження. Проте незалежні дослідження, зокрема робота Алекса де Вріса-Гао з Університету VU Amsterdam, вказують на те, що непрямий слід Google приблизно втричі перевищує офіційні цифри.
Ще більш разючий контраст спостерігається у Meta. У 2024 році непряме споживання води компанією склало 71,9 млн м³, що більш ніж у 20 разів перевищує обсяг прямого використання. Попри амбітні плани досягти «позитивного водного балансу» до 2030 року через проєкти з відновлення ресурсів, компанія не вживає реальних заходів для скорочення непрямих витрат води.
Amazon, у свою чергу, робить ставку на ефективність та перехід до відновлюваних джерел енергії. Заявляючи про те, що їхні системи працюють у сім разів ефективніше за середньогалузеві, компанія реалізує понад 700 проєктів у сфері вітрової та сонячної енергетики. Це стратегічний хід: переходячи на «зелену» енергію, Amazon фактично розриває зв'язок між споживанням електрики та величезними витратами води на електростанціях.
Технологічний глухий кут полягає в тому, що більшість сучасних ЦОД використовують випаровувальні системи охолодження. Вони є надзвичайно енергоефективними, що дозволяє компаніям демонструвати привабливі цифри щодо зниження витрат електроенергії (PUE), але саме вони є головними споживачами води. Модернізація таких систем у масштабах усієї індустрії потребує колосальних капіталовкладень, що робить процес переходу повільним.
Виходом із цієї кризи може стати перехід на замкнені системи охолодження. Nvidia вже продемонструвала технологію, за якої вода циркулює по контуру без випаровування, потребуючи дозаправки лише в рідкісних випадках. Microsoft планує розпочати масове впровадження таких систем замкненого циклу у своїх дата-центрах до 2027 року. Перехід від випаровувального охолодження до замкненого — це єдиний шлях, який дозволить ШІ-індустрії зростати, не виснажуючи при цьому життєво важливі водні ресурси планети.
Нове обличчя носимого інтелекту Samsung
