Історію Стіва Джобса часто описують як шлях від тріумфу через крах до нового злету. Проте період його вигнання з Apple став часом не лише творчих пошуків, а й жорсткого прагматизму, продиктованого необхідністю вижити. Маловідомо, що порятунок його амбітного проєкту NeXT забезпечила державна машина США. Саме секретні замовлення розвідки заклали фінансовий та технологічний фундамент, що згодом дозволив візіонеру повернутися до Apple.
У 1985 році Стів Джобс опинився за бортом компанії, яку заснував сам. Цей період став для нього часом глибокої трансформації та спробою втілити найсміливіші ідеї в межах нового проєкту — NeXT. Компанія створювала високопродуктивні робочі станції, які, за задумом, мали здійснити революцію в академічному та науковому середовищі. Однак на практиці перфекціонізм Джобса, що виявлявся у надмірних вимогах до дизайну та вартості обладнання, став серйозною перешкодою для комерційного успіху.
Поки ринок обережно реагував на дороговартісні комп'ютери NeXT, за розвитком проєкту почали пильно стежити представники американської розвідувальної спільноти. Вже у 1986 році ЦРУ усвідомило потенціал цих машин. Контакт із Джобсом намагалися налагодити агенти відомства Джо Ромеро та Джефф Харріс, хоча завдання було непростим: Стів, вихований у дусі контркультури та свободи, спочатку ставився до державних структур із глибоким скептицизмом.
Зрештою, фінансові труднощі NeXT змусили засновника піти на компроміс. Розвідка запросила партію з 20 000 робочих станцій для цілей, які залишалися суворо засекреченими навіть для постачальника. Паралельно з цим Джобс зміцнював свої зв'язки з оборонним сектором через купівлю підрозділу Lucasfilms, що згодом став Pixar. У цьому вузлі перетиналися інтереси багатьох гравців: каліфорнійська компанія ESL, яка працювала з державним оборонним замовленням, співпрацювала з Pixar у сфері аналізу аерознімків, отриманих із супутників.
Співпраця з ЦРУ стала для NeXT життєво важливим фінансовим містком. Завдяки зв'язкам із Робертом Колером, ексруководителем розвідки та главою ESL, процес постачання був оптимізований. Робочі станції NeXT не використовувалися у первісному вигляді — вони піддавалися глибокій модифікації силами підконтрольних структур. У машини інтегрували спеціалізовані центральні процесори Motorola та графічні плати Intel, що перетворювало їх на потужні інструменти для обробки супутникових даних високої роздільної здатності.
Ці модифіковані системи розподілялися по всьому світу, створюючи закриту глобальну мережу. Вперше розвідка отримала можливість обробляти та передавати візуальну інформацію практично в реальному часі, що радикально скоротило час прийняття стратегічних рішень. Ступінь секретності був настільки високим, що учасники ланцюга постачання часто не мали уявлення про кінцевий пункт призначення обладнання.
Державний контракт дозволив NeXT уникнути банкрутства і дав Стіву Джобсу ресурс для подальшого розвитку. До 1996 року, коли геополітична обстановка змінилася, а витрати на оборону після розпаду соціалістичного блоку були переглянуті, Джобс повернувся в Apple. Цей тріумфальний камбек став можливим не лише завдяки його харизмі, а й завдяки технологічній спадщині NeXT.
Цікаво, що операційна система NeXTSTEP, випробувана в секретних мережах ЦРУ, лягла в основу сучасної macOS. Таким чином, успіх таких продуктів, як iPod та iPhone, опорався опосередковано на досвід розробки систем, які свого часу слугували інструментом глобального шпигунства в епоху холодної війни.
Ціна стрімкого розвитку CXMT у сфері пам'яті
