Боротьба за «право на ремонт» еволюціонує: від локальних протестів споживачів вона перетворюється на масштабну системну трансформацію всієї індустрії. У США розпочато розробку уніфікованого стандарту оцінки ремонтопридатності електроніки, що має стати прозорим та об'єктивним інструментом для всього ринку. Цей крок ознаменує перехід від суб'єктивних рейтингів до формалізованої міжнародної сертифікації. У центрі уваги тепер не лише зручність розбирання пристроїв, а глобальна стійкість і сталість усього технологічного циклу.
Протягом тривалого часу концепція «права на ремонт» перебувала на периферії технологічного світу, її підтримували переважно ентузіасти та незалежні майстерні. Проте сьогодні ця ідея перетворюється на потужний політичний та економічний важіль. Колаборація iFixit і Національного фонду санитарії (NSF) зі створення добровільного стандарту оцінки ремонтопридатності в США — це спроба інституціоналізувати прозорість. Мета амбітна: створити єдину мову, якою розмовлятимуть роздрібні продавці, законодавці, виробники та кінцеві користувачі ще до того, як пристрій потрапить на прилавок.
Варто розрізняти якісну відмінність між новим проєктом і тим, чим iFixit займався роками. Звичні багатьом оцінки складності ремонту, що ґрунтувалися на розбиранні пристрою, доступі до запчастин та аналізі документації, були радше експертними оглядами, ніж промисловим стандартом. Новий підхід iFixit і NSF націлений на створення формалізованої, відтворюваної системи. Це означає, що оцінка базуватиметься не на думці конкретного інженера, а на суворих критеріях, які можна застосувати до будь-якого гаджета в будь-якій точці країни.
Цей процес не відбувається у вакуумі. США фактично рухаються за вектором, заданим Європейським Союзом. В ЄС уже діють жорсткі механізми контролю: з червня 2025 року смартфони та планшети зобов'язані мати маркування, яке охоплює не лише ремонтопридатність, а й довговічність, енергоефективність та термін служби акумулятора. Усередині самих Штатів ініціатива також набирає обертів — наприклад, у Нью-Йорку вже прийнято закон, що зобов'язує виробників надавати оцінку ремонтопридатності за шкалою від 1 до 10.
Впровадження нового стандарту iFixit/NSF розділене на три стратегічні етапи. Спочатку планується адаптація методології Спільного дослідницького центру (JRC) Євросоюзу, яка вже успішно застосовується для смартфонів. Потім буде створена база оціночних таблиць, що спиратиметься на міжнародні стандарти EN 45554 та IEC 63683-2, який наразі розробляється. Завершальним етапом стане формування експертної ради, яка розширить перелік категорій пристроїв, що підлягають оцінці.
Подібна системність є критично важливою, адже протистояння виробників і споживачів за право повноцінного володіння річчю досягло свого апогею. Історія знає різні сценарії цього конфлікту: від прогресивного підходу Philips, що відкрив доступ до 3D-друку запасних частин, до жорстких судових розглядів із John Deere, де боротьба проти монополії на ремонт обернулася багатомільйонними виплатами.
Ключовою ланкою цієї ініціативи виступає NSF. Попри назву, фонд давно вийшов за межі санітарного контролю, ставши глобальним гравцем у сфері сертифікації та тестування. Акредитація ANSI (Американським національним інститутом стандартів) та SCC (Радою зі стандартів Канади) надає проєкту необхідної ваги. Відкритий процес розробки, до якого запрошують усіх — від дослідників та екологів до самих виробників — має на меті створити збалансований стандарт, який не задушить бізнес, але й не дозволить брендам продовжувати політику запланованого застарівання.
Нове обличчя носимого інтелекту Samsung
